Спростування інформації, що вийшла у статті «Хруст купюр под стук колес», опублікованої в №029(2197) газети «Вечерние вести»» за 19-25 лютого 2009 року за авторством Володимира Зверєва

Шеф-редактору

газети «Вечерние вести»

Євгенію Ковальову

Шановний пане Євгенію!

Прес-служба Міністерства транспорту та зв’язку України висловлює своє занепокоєння у некоректності дій журналіста Вашого видання та розповсюдженням Вашим виданням інформації, яка не відповідає дійсності і має на меті дезінформувати громадськість.  Мова йде про матеріал «Хруст купюр под стук колес», опублікований в №029(2197)  газети «Вечерние вести»» за 19-25 лютого 2009 року за авторством Володимира Зверєва.

Доводимо до вашого відома, що суть інформації, викладеної в публікації «Хруст купюр под стук колес», викривлена та не відповідає дійсності. Так, Володимир Зверєв взяв за основу намір Мінтрансзв’язку придбати банк, однак при викладі матеріалу висловив досить сумнівні припущення та викривив суть питання.

Мінтрансзв’язку доводить до Вашого відома, що в зв`язку з ускладненням ситуації у банківській сфері державні підприємства Мінтрансзв`язку опинилася перед загрозою втрати значних обсягів фінансових ресурсів. Нині українські банки мають ряд проблем, серед яких – скорочення у зв’язку зі світовою кризою ліквідності та кредитною кризою притоку грошових ресурсів з приватного сектору, втрата довіри зі сторони вкладників, значне падіння курсу національної валюти, погіршення макроекономічної ситуації в державі.

Щоденно до Мінтрансзв’язку надходять звернення державних підприємств з проханням допомогти в отриманні депозитних вкладів, строк яких закінчився, та розблокування поточних рахунків по коштах, які вкрай необхідні для забезпечення платежів до державного бюджету та виплати заробітної плати.

Так, до Мінтрансзв`язку та Національного банку неодноразово зверталося ДП «Міжнародний аеропорт Бориспіль» щодо сприяння в поверненні коштів, розміщених на депозитних рахунках, строк яких закінчився, серед яких - 50 млн. грн. в одному та 30 млн. грн. в іншому банку.

Під загрозою втрати державного майна знаходиться ВАТ СК «Сі-Трайдент» через блокування платежів у сумі 2,5 млн. грн. одним з українських банків.

Одеському морському торговельному порту банки не повертають 3 млн. дол. та 1 млн. дол.

Маючи на депозитних рахунках біля 1 млрд. грн. у одних підприємствах галузі, інші підприємства  галузі не мають можливості залучати вкрай необхідні кредитні ресурси (у тому числі – на виплату заробітної плати) – навіть за умови вдвічі або втричі більших кредитних ставок по відношенню до депозитних ставок комерційних банків.

Слід зазначити, що рішення щодо вибору банку та умов обслуговування приймаються виключно керівником підприємства: тобто, склалася ситуація, коли умови обслуговування та депозитні ставки в різних банках  для різних підприємств суттєво відрізняються і складають від 5% до 19%.

За інформацією Голови Наглядової ради Національного банку України Петра Порошенка, вже сьогодні в шести українських банках працює тимчасова адміністрація, не виключається їх введення ще в п’ятнадцяти. А за інформацією джерела в Нацбанку України біля 60 українських комерційних банків знаходяться в такому фінансовому стані, який найближчим часом змусить їх звернутися до Нацбанку для введення в них тимчасових адміністрацій.  Тому в нинішніх умовах єдиний вихід не допустити втрат фінансових ресурсів державних підприємств та зберегти державні підприємства від потенційного краху – придбання майже 100% акцій абсолютно нового – без жодних зобов’язань - банку, який в подальшому розпочав би свою роботу в якості галузевого.

У публікації «Хруст купюр под стук колес» журналіст зазначає, начебто «операция со счетами Минтранса преследует одну единственную цель – получить деньги для финансирования собственного политического проекта». Прес-служба підкреслює: новий банк забезпечуватиме виключно потреби державних підприємств галузі та виконуватиме функцію операційно-розрахункового центру: через нього проходитимуть платежі, які надходитимуть до державних підприємств галузі, виплачуватиметься заробітна плата транспортникам і зв’язківцям тощо. Тобто, на банк покладатиметься завдання гарантування безпеки рахунків підприємств галузі, шляхом здійснення платежів через єдиний банк; об'єднання фінансових потоків структур міністерства; концентрація активів та пасивів державних підприємств галузі транспорту та зв’язку з метою зосередження контролю за їх діяльністю.

На закиди з боку Вашого журналіста щодо відсутності погоджень з Кабінетом Міністрів України процедури придбання банку зазначаємо, що всі процедури з придбання та подальшої роботи абсолютно нового банку відбуватимуться виключно в рамках закону та відповідно до вимог Національного банку та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, тобто абсолютно прозоро та неупереджено.

Для вирішення організаційних засад придбання та роботи галузевого банку наказом №178 від 13 лютого 2009 року при Мінтрансзв’язку створена Міжвідомча робоча група під керівництвом заступника Міністра Ігоря Урбанського: до робочої групи за згодою запрошені представники Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Національного банку України, Антимонопольного комітету, Фонду держмайна, МВС, СБУ та Генпрокуратури України. До цього Прем’єр-Міністру України Юлії Тимошенко було направлено відповідного листа за підписом Міністра транспорту та зв’язку України Йосипа Вінського, у якому була викладена необхідність придбання нового банку та прохання підтримати ініціативу Мінтрансзв’язку.

На даний час Міністерством транспорту та зв'язку України ведеться робота з вивчення можливості придбання майже 100% акцій абсолютно нового банку - без жодних активних та пасивних зобов'язань. Нині вивчається питання, щоб власниками акцій цієї банківської установи майже на 100% стали державні підприємства галузі транспорту та зв’язку України. Таким чином, ключові рішення щодо діяльності цієї банківської установи та повний контроль здійснюватимуть виключно його акціонери – державні підприємства галузі, а отримані прибутки розподілятимуться між державними підприємствами-акціонерами.

З приводу закидів з Вашого боку щодо зв’язку з Олександром Єфремовим, підкреслюємо: народний депутат від Партії регіонів Олександр Єфремов не має жодного відношення до банку, акції якого планують придбати державні підприємства, підпорядковані Мінтрансзв’язку. Вважаємо, що за завдану пану Єфремову моральну шкоду йому не залишається нічого іншого, як звернутися до суду.  

Мінтрансзв’язку переконане, що в цей скрутний для держави час всі державні підприємства інших галузей повинні створювати свої галузеві банки. Це дозволить їм, по-перше, зберегти кошти своїх підприємств, та, по-друге, дійсно працювати «на себе» та гарантувати дотримання своїх інтересів, - адже постає загроза, що деякі комерційні банки можуть збанкрутіти, а державні підприємства – втратити тим самим свої кошти.

Сьогодні прибутки, отримані банками за рахунок обслуговування державних підприємств сфери Міністерства транспорту та зв’язку України, використовуються виключно приватними особами – власниками комерційних банків. Вкотре переконуємось, що приватний капітал перемагає державні інтереси – і дуже шкода, що в цей процес втягується ряд авторитетних ЗМІ, серед яких - видання «Вечерние вести». Важко було уявити, що саме державницька позиція Міністра транспорту та зв’язку України викличе такий спротив, зокрема, з боку керівництва комерційних банків – і в ЗМІ стануть з’являтися «замовні статті» обурливого змісту та тону з вигаданими звинуваченнями.

Сподіваємось, що видання «Вечерние вести» високо цінує свою репутацію та повагу серед читачів та в подальшому спиратиметься виключно на достовірні дані щодо діяльності Мінтрансзв’язку.

 З приводу публікації  «Хруст купюр под стук колес» вимагаємо її спростування як такої, що не відповідає дійсності, у найближчому номері видання.

Про розгляд зазначеного листа просимо повідомити у п’ятиденний термін.

Версія для друку Додати в обране