Для людей
з порушенням зору

    Галузі    Автомобільний та міський транспорт    Сертифікація транспортних засобів, їхніх складових (запасних) частин та обладнання
Версiя для друку


Сертифікація транспортних засобів, їхніх складових (запасних) частин та обладнання

Україна стала Договірною Стороною Женевської Угоди 1958 року згідно з Законом України від 20.02.2000р. №1448-111 "Про приєднання України до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року” і заявила про намір застосовувати на своїй території Правила ЄЕК ООН які є додатком до Женевської Угоди 1958 року і містять відповідні технічні приписи.

Ці Правила регламентують питання колісних транспортних засобів
(далі - КТЗ), предметів обладнання та частин до них за критеріями безпеки, екологічності та енергоефективності.

Україна цілеспрямовано йде шляхом гармонізації свого законодавства в галузі рухомого складу автомобільного транспорту до європейського.

Основними етапами приєднання України до Женевської Угоди 1958 року та застосування Правил ЄЕК ООН  можна визнати:

Рік

Заходи

1987

Приєднання СРСР (включно України) до Женевської Угоди 1958 року – розпізнавальний номер країни учасниці «Е22»

1993

Російська Федерація успадкувала членство СРСР у Всесвітньому форумі з погодження правил у галузі транспортних засобів (WP.29).

1993

Наказом Міністерства транспорту України та Держстандарту України ДержавтотрансНДІпроект призначено Адміністративним органом із сертифікації ДТЗ та складових частин

1993

Початок проведення робіт із сертифікації ДТЗ в Україні

1994

ДержавтотрансНДІпроект акредитований Держстандартом України як Адміністративний орган із сертифікації ДТЗ та запасних частин

1996

В Україні введена обов'язкова сертифікація ДТЗ та запасних частин

2000

Прийнято Закон України про приєднання до Женевської Угоди 1958 року.

За Україною закріплено розпізнавальний № „Е46” для маркування продукції, який визнають усі Договірні Сторони Женевської Угоди 1958 року.

2001

Постановою КМУ від 14.02.2001 р. № 143 Міністерство транспорту України призначено компетентним органом щодо забезпечення виконання Женевської Угоди 1958 року, а також здійснення контролю за технічним регулюванням у сфері допуску до експлуатації, використання та ввезення колісних транспортних засобів та визначено порядок затвердження єдиних технічних приписів, що містяться у Правилах ЄЕК ООН, які будуть застосовуватись Україною.

До Організації Об’єднаних Націй (ООН) в рамках Женевської Угоди 1958 року нотифіковано (здійснено офіційне письмове повідомлення Генерального Секретаря ООН):

  • Міністерство інфраструктури України, як компетентний орган;
  • ДП „ДЕРЖАВТОТАНСНДІПРОЕКТ”, як виконавчий орган (орган затвердження типу) та технічна служба.
  • Інформація щодо нотифікації ООН відповідальних органів Договірних Сторін Женевської Угоди 1958 року(органи затвердження типу, технічні служби) опублікована в документі ”Статус Угоди та Правил, які додають до неї” TRANS/WP.29/343

2002

Прийнято до застосування в Україні Правила ЄЕК ООН №№ 1-4, 6-14, 16-20, 23-30, 34-41, 43, 46-52, 54-63, 66, 67, 69-83, 85, 86, 90, 92, 93, 96, 103-105 (наказ Мінтрансу України від 04.06.2002 № 361).

2007

Прийнято до застосування в Україні Правила ЄЕК ООН №№ 44, 77, 87-89, 91, 94, 95, 101, 106-109 (наказ Мінтрансзв’язку України від 11.09.2007 № 793).

2011

Прийнято постанову КМУ від 09.06.2011 № 738 „Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання”. яка зокрема передбачає:

2012

Затверджено наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 № 521 „Порядок затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання” та „Порядок ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів та обладнання” (наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 14.09.2012 №1586/21898 та № 1587/21899).

2012

Прийнято до застосування в Україні Правила ЄЕК ООН №№ 98, 99, 112, 119, 123 (наказ Мінінфраструктури України від 17.08.2012 № 521).

2013

Мінінфраструктури України наказом від 01.03.2013 № 126 доручено ДП „ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ” акредитованому відповідно до законодавства України і нотифікованому ООН в рамках Женевської Угоди 1958 року, як уповноваженому органу затвердження типу, забезпечити видачу сертифікатів затвердження типу згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 2011 року № 738.

 

Всесвітній форум з гармонізації правил у галузі транспортних засобів (WP.29)
Женевську Угоду 1958 року було укладено 20 березня 1958 року, яка набрала чинності 20 червня 1959 року, змінено 10 листопада 1967 року та переглянуто 16 жовтня 1995 року.

Мета Женевської Угоди 1958 року – встановлення процедур для прийняття єдиних технічних приписів щодо нових колісних транспортних засобів і предметів обладнання для них за умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на підставі цих приписів – Правил ЄЕК ООН, доданих до Женевської Угоди 1958 року.

Ці правила регулюють питання, що стосуються пасажирських автомобілів, вантажних автомобілів, причепів, мопедів і мотоциклів, транспортних засобів загального користування й інших типів транспортних засобів, предметів їх обладнання і частин, і тією або іншою мірою застосовуються Договірними Сторонами Женевської Угоди 1958 року.

У ЄС реалізують положення Женевської Угоди 1958 року через Директиву 2007/46/ЄС, якою передбачено подальше підвищення вимог до транспортних засобів, зокрема запроваджено індивідуальне затвердження конструкції транспортних засобів.

З метою здійснення заходів щодо виконання Женевської Угоди 1958 року, Мінінфраструктури наказом від 01.03.2013 № 126 утворено Комісію Мінінфраструктури з питань забезпечення виконання Женевської Угоди 1958 року (далі – Комісія).

 
Порядок затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання
З 01.01.2016 в Україні оцінка відповідності колісних транспортних здійснюється відповідно Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012, № 521, зареєстрованим в Міністерством юстиції України від 14.09.2012 № 1586/21898 (далі – Порядок затвердження конструкції) який запроваджує в Україні процедури допуску КТЗ до експлуатації, адаптовані до законодавства ЄС і передбачені міжнародними договорами, ратифікованими Верховною Радою України, зокрема Конвенцією про дорожній рух 1968 року та Женевською угодою 1958 року з доданими до неї аналогічними директивам ЄС.
 
Ограни сертифікації індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання партій частин та/або обладнання
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 № 738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання», визначено, що сертифікати відповідності видаються уповноваженими органами або органами із сертифікації, акредитованими відповідно до законодавства, призначеними Міністерством інфраструктури, на кожний новий транспортний засіб або партію обладнання, які відповідають вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, а також на ті, що були у користуванні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2016 № 419 затверджено Порядок призначення, відмови у призначенні та анулювання призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання та покладено на Мінінфраструктури завдання щодо призначення органів із сертифікації для індивідуального затвердження КТЗ, партій частин та обладнання.

З переліками призначених та визначених органів можна ознайомитись

на сайті Міністерства інфраструктури України:

Перелік призначених Органів із сертифікації колісних транспортних засобів, партій частин та/або обладнання

та

Перелік визначених органів із сертифікації (уповноважених органів), які мають право видавати сертифікати типу та сертифікати відповідності транспортних засобів, їх частин та обладнання

 
Призначення органів сертифікації з індивідуального затвердження колісних транспортних засобів

Призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, нових та таких, що були у користуванні, партій частин та обладнання здійснюється відповідно до Порядку призначення, відмови у призначенні та анулювання призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2016 № 419(далі – Порядок призначення).

Органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та призначається заявник за умови, що він:

  • · є юридичною особою - резидентом України незалежно від форми власності;
  • · акредитований як орган з оцінки відповідності згідно із законодавством, а сфера його акредитації охоплює види продукції та документи, на відповідність яким проводиться оцінювання відповідності щодо індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, стосовно яких він заявляє про свою компетентність;

Примітка:

- перелік документів та види продукції визначені Порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженим наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 № 521, зареєстрованим у Мін’юсті 14.09.2012 за № 1586/21898 (далі - Порядок затвердження конструкції)

- сфера акредитації органу з оцінки відповідності повинна заперечувати його компетентність щодо індивідуального затвердження, відповідно до Порядку затвердження конструкції, у обсязі сфери призначення, стосовно якої заявник заявляє про свою компетентність

  • має не менш як двох працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації за трудовим договором на постійній основі, з відповідною профільною освітою та досвідом роботи у сфері оцінки відповідності колісних транспортних засобів не менш як один рік;
  • має власні акредитовані випробувальні лабораторії для проведення випробувань колісних транспортних засобів в обсягах, передбачених законодавством для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, що були у користуванні, партій частин та обладнання, стосовно яких він заявляє про свою компетентність і які охоплені сферою акредитації органу з оцінки відповідності, та укладені договори із сторонніми акредитованими випробувальними лабораторіями для проведення видів випробувань продукції в межах відповідної сфери призначення, які не проводяться його власними лабораторіями;

Примітка:

- власна лабораторія повинна забезпечувати обсяг випробувань, передбачених законодавством для індивідуального затвердження які визначені Порядком затвердження конструкції категорій колісних транспортних засобів, що були у користуванні, партій частин та обладнання, стосовно яких він заявляє про свою компетентність;

- якщо власна лабораторія органу сертифікації не забезпечує випробування нових колісних транспортних засобів  категорій, стосовно яких він заявляє про свою компетентність, ці випробування необхідно забезпечити за рахунок укладання договорів з лабораторіями компетентними на проведення таких випробувань;

- власна випробувальна лабораторія повинна бути структурним підрозділом органу із сертифікації або окремою юридичною особою, засновником якої є орган із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання або не менш як 50 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якої належить зазначеному органу.

  • має досвід виконання робіт з оцінки відповідності продукції протягом трьох останніх років;
  • не залежить від замовника робіт з оцінки відповідності;
  • має страховий фонд або уклав договір страхування відповідальності перед третіми особами на час провадження діяльності призначеного органу із сертифікації колісних транспортних засобів (відповідно до абзацу дев’ятого пункту 5 Порядку призначення);
  • забезпечує дотримання вимог щодо конфіденційності інформації, одержаної під час виконання своїх завдань, крім її надання у визначених законом випадках відповідним уповноваженим органам;
  • протягом трьох останніх років не допускав порушення, які призводили до неправомірної видачі сертифікатів відповідності.

Перелік документів, які подає до Мінінфраструктури заявник що претендує на призначення органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання визначено пунктом 5 Порядку призначення.

 
Підтвердження відповідності колісних транспортних засобів рівню екологічних норм
Статтею 2-1 Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» (далі – Закон) установлено, що екологічні норми, методи випробувань, позначення рівня екологічних норм, процедури підтримання відповідного екологічного рівня колісних транспортних засобів протягом всього терміну їх експлуатації визначаються згідно з особливостями конструкції транспортних засобів відповідно до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, укладеної у 1958 році, з поправками 1995 року, та доданих до неї Правил Європейської економічної комісії ООН у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури.

Статтею 3 Закону визначено, що документом, який засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів та національних стандартів, є сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб 
(«ЄВРО-2» − «ЄВРО-6» або іншому рівню).

Водночас відповідно до абзаців десятого та двадцять четвертого статті 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» підтвердження відповідності − це видача документа про відповідність, яка ґрунтується на прийнятому після критичного огляду рішенні про те, що виконання визначених вимог було доведене, а документом про відповідністьвизначенодекларацію (у тому числі декларацію про відповідність), протокол (у тому числі протокол випробувань), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання визначених вимог, які стосуються об’єкта оцінки відповідності.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 № 738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання» сертифікат відповідності видається уповноваженими органами або органами із сертифікації, акредитованими відповідно до законодавства, призначеними Міністерством інфраструктури України, на кожний новий транспортний засіб або партію обладнання, які відповідають вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, а також на ті, що були у користуванні.

Зважаючи на вищевикладене, вважаємо, що органи оцінки відповідності, які уповноважені органами із сертифікації, акредитовані відповідно до законодавства та призначені Міністерством інфраструктури України, можуть видавати сертифікати відповідності або інший документ про підтвердження відповідності, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб («ЄВРО-2» − «ЄВРО-6» або іншому рівню).

З переліками призначених та визначених органів можна ознайомитись

на сайті Міністерства інфраструктури України:

Перелік призначених органів із сертифікації колісних транспортних засобів

та

Перелік визначених органів із сертифікації (уповноважених органів), які мають право видавати сертифікати типу та сертифікати відповідності транспортних засобів, їх частин та обладнання